Ходять до церкви та їдять печиво-драбинки: що відзначають православні 11 квітня
Сьогодні, 11 квітня, у православних українців завершується 4-й тиждень Великого посту. У церкві цього дня вшановують пам'ять святого Іоанна Ліствичника.
"Це відомий богослов, який прославився своєю книгою духовного вдосконалення "Ліствицею". Її мета - показати, що божий порятунку вимагає від людини великих зусиль: очищення від пристрастей, гріхів, пороків і відновлення в собі образу Божого. Твір складається з 30 глав, кожна є ступінем чеснот, за якими християнин повинен рухатися до духовної досконалості. Книга від початку написана для ченців, але буде в нагоді і будь-якому християнину, що живе в миру", - розповів Gazeta.ua священнослужитель ПЦУ отець Олександр.
Народився богослов у місті Константинополі, жив у VI-VII ст. Батьки дали синові прекрасну освіту і мріяли про велике майбутнє для нього. Але у 16 років він вирушив на Синайську гору в Єгипет, де став послушником у старця Мартирія.
Одного дня разом зі своїм наставником вони відвідали подвижника Іоанна Савваїта. Несподівано старець омив юнакові ноги та поцілував його руку. На запитання келійника, чому він так вчинив, Савваїт промовив: "Я не знаю його імені, але достеменно знаю одне, синку: сьогодні я приймав майбутнього настоятеля Синаю і вмив ноги ігумену".
У 20 років Іоанн прийняв рішення піти в ченці. Після смерті Мартирія став відлюдником і провів в пустелі майже 40 років.
Пророчі слова Савваїта збулися лише коли чоловікові було 75 років. Тоді Ліствичника обрали настоятелем великої Синайської обителі.
У повсякденному житті Іоанн оминав крайнощі аскетизму - їв та спав, але рівно стільки, щоб відновити сили: "Я не постував надмірно і не зловживав посиленим нічним неспанням. натомість змирявся, і Господь скоро спас мене".
Головним завданням вважав внутрішню постійну духовну працю над собою, без якої неможливо досягти досконалості. Багато ченців приходило до нього з інших монастирів, щоб отримати настанову. Але коли дехто почав із заздрості звинувачувати Іоанна в гордощах, подвижник наклав на себе обітницю мовчання, не промовивши за рік жодного слова. І лише у відповідь на прохання багатьох, у тому числі й тих, хто раніше звинувачував його, Іоанн продовжив надавати корисні поради із власного досвіду. Їх згодом і описав в "Ліствиці", яку назвав "умовною драбиною від земного у святая",
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що українці малювали в церковних метричних книгах - показали давні мініатюри
Сьогодні православні мають відвідати недільну церковну службу та помолитися Іоанну Ліствичнику. Також є традиція після молитви пекти печиво у вигляді драбинок в пам'ять про святого.
Отець Олександр радить українцям не зловживати надмірною фізично працею, натомість присвятити день ранковій недільній молитві та відпочинку із родиною.
20 березня 321 року римський імператор Костянтин Великий видав указ про те, що неділя повинна бути вихідним. Історики стверджують, що указ Костянтина Великого поєднав язичницький головний день Сонця і щотижневий християнське свято. Таким чином імператор примирив тодішні релігійні розбіжності. Більшість нехристиян вважали неділю особливим днем, бо видавали зарплату.
По материалам: https://gazeta.ua/articles/life/_hodyat-do-cerkvi-ta-yidyat-pechivodrabinki-scho-vidznachayut-pravoslavni-11-kvitnya/1025396